Квітень кінчається...

Повертаюсь додому з англійської групи. Чомусь студенти, що менше року тому не могли сказати двох слів, зараз говорять більш-менш вільно, принаймні, більш-менш правильно. А от інші студенти, що 6 місяців тому мали за плечима практику вивчення мови, яка вимірюється роками, так і не зробили значного прориву. Ілюзія знань, що набулась за весь той довгий час, стала такою приємною, і розлучатись з нею на якісь аматорській групі нема бажання.

На вулиці кінчається квітень. Це коли вже навіть ввечері буває тепло, коли на деревах крім квіту ще є молода і така зворушлива зелень -- як дитя, яке вже не мале, але ще й не підліток.

Це пора, коли все навколо говорить радіти життю, а у тебе стара звичка відчувати занепад і плекати депресивні думки.

Це коли світло ліхтарів вже не скрізь проникає на тротуари, бо скелети крон обростають м'язами.

Це коли попереду два тижні, в яких купа вихідних.

Це коли особливо відчуваєш, що час, зараза, тече надто швидко.

Це ще до дідька всього різного, чого не вмієш описати словами, і від чого не хочеться нічого робити. Нічого справжнього, а лиш десь сидіти, де б було багато флори, пити кефір і читати наукову фантастику.

Кінець квітня -- це час, коли колись давно я говорив з деревами на бульварику, де жила моя тоді добра знайома (а нині моя добра дружина), і ті дерева відповідали мені, бо були, як і я, поки що не закохані, але вже й не байдужі.

В кінці квітня колись я продав барабани  Amati в дуже пристойному стані, аби купити свій перший комп: Pentium MMX 166, 32Мb RAM, 512Kb video (без 3D, звісно), 2Gb HDD ітеде в цьому напрямку. ...

Кінець квітня -- це коли згадуєш про Чорнобиль, і коли відчуваєш якийсь гіркуватий присмак від того згадування. (А тепер, згадавши, що у СТАЛКЕРа я не грав ні разу, присмак став не просто гіркуватим, а від нього тхне так, мов у когось в роті підгниває запущений каріес)

В квітні 2007, ближче до кінця місяця, вперше по двох роках використання Debian Stable, після оновлення Sarge дo Etch, перейшов на Debian Testing, і так триває й досі.

У кінці квітня 2009 знову став використовувати RPM-based Linux -- Fedora 10, i це, напевно, ознака мого морального падіння. Через рік я писатиму, скроріш за все, аналіз пройденого вже з глибокого морального дна, наприклад, з QNX...