Є багато речей мені не до смаку,
Хоч багато які до вподоби мені:
Стрімголов десь помчать, згадать пісню яку,
Чи коли ми удвох, коли ми не одні
Є багато речей, що не значить геть ніц,
Хоч таких, що щось значить, шмат також добрий є.
От осінні дощі, чи коли мина' ніч,
Чи твоя щира дружба й кохання твоє.
Є багато речей, що не зможу забуть,
І ще більше ніколи не знатиму я.
Та у всіх тих речах все ж одна лише суть —
Що ми нині удвох, що тепер ти моя.
Хоч багато які до вподоби мені:
Стрімголов десь помчать, згадать пісню яку,
Чи коли ми удвох, коли ми не одні
Є багато речей, що не значить геть ніц,
Хоч таких, що щось значить, шмат також добрий є.
От осінні дощі, чи коли мина' ніч,
Чи твоя щира дружба й кохання твоє.
Є багато речей, що не зможу забуть,
І ще більше ніколи не знатиму я.
Та у всіх тих речах все ж одна лише суть —
Що ми нині удвох, що тепер ти моя.
Публікації
1 коментар:
Ліричний герой цього вірша - дуже романтична особа. І водночас філософ, ну і звісно поет, а поети, всім відомо, завжди закохані - у когось або у щось. Наш герой закоханий у когось (не маю жодного сумніву, що в рідну дружину), а це одразу надає поетичним рядкам ваги: йдеться ж бо про власні почуття, а не ефемерні якісь мрії! А все, що стосується живих почуттів, варте уваги і відповідного відгуку. Тож мій відгук такий: чудово! Блаженна людина, якій вдається закарбувати на папері свої почуття! А ще блаженніша та, яка ці почуття береже і ними дорожить...
Дописати коментар