Йшов додому і слухав декілька нещодавно скачаних треків басиста Mick Karn. Давно колись була касета з альбомом, не пам’ятаю, як у мене опинилась. Але касету не знайшов, якимось дивом згадав ім’я і скачав декілька треків, що на сайті виконавця викладено для вільного прослуховування. Чудова музика, гнітить надзвичайно сильно, викликає солодку апатію. На фоні суцільної емоційної втоми якраз воно.
Англійські мої студенти роблять значні прогреси. Щоправда, чомусь швидко усе в них вивітрюється, і потрібно їх на початку уроку добряче розворушити.
Вкотре переконався у перевагах формату OpenDocument. Сьогодні перекладав одну презентацію, що була зроблена у PowerPoint. Коли вона була переведена у odp (opendocument presentation), то документ було імпортовано у програму роботи з пам’яттю перекладів, сигменти перекладено, і через пару годин роботи на виході отримано було гарненький готовий документ. Оформленй точнісінько так само, як оригінал. А купа одношарових картинок в презентації, на яких було зображено текст, дістав зсередини як із zip-архіву, опрацював у Gimp, і закинув в документ назад. Чудеса техніки.
День Перемоги вже тиждень, як минув. А на деяких машинах ще й досі до антени прив’язано Георгієвську стрічку. Викликає відразу. На вихідних на свято стрілявся у мережі. Є класна цяцька, Enemy Territory:Wolfenstein, де геймплей зроблено у дусі Другої світової війни. Грався, звісно, на боці фашистів. І хоч воюють там війска союзників (під прапором США), а не совєти, з німецькими солдатами, все одно приємно було встати на біг ворогів Радянського Союзу, хай навіть віртуально.
День матері, що йшов одразу за Днем Перемоги, «провтикав», як остання паскуда. І відбувається це не вперше. І хоч з самого ранку мене забрали у справах — перекладати «сєктанського» проповідника десь у сільських церквах, і часу на те, щоб подзвонити, не дуже було, все одно не годиться забувати привітати матір і тещу.
Отака жисть.
Англійські мої студенти роблять значні прогреси. Щоправда, чомусь швидко усе в них вивітрюється, і потрібно їх на початку уроку добряче розворушити.
Вкотре переконався у перевагах формату OpenDocument. Сьогодні перекладав одну презентацію, що була зроблена у PowerPoint. Коли вона була переведена у odp (opendocument presentation), то документ було імпортовано у програму роботи з пам’яттю перекладів, сигменти перекладено, і через пару годин роботи на виході отримано було гарненький готовий документ. Оформленй точнісінько так само, як оригінал. А купа одношарових картинок в презентації, на яких було зображено текст, дістав зсередини як із zip-архіву, опрацював у Gimp, і закинув в документ назад. Чудеса техніки.
День Перемоги вже тиждень, як минув. А на деяких машинах ще й досі до антени прив’язано Георгієвську стрічку. Викликає відразу. На вихідних на свято стрілявся у мережі. Є класна цяцька, Enemy Territory:Wolfenstein, де геймплей зроблено у дусі Другої світової війни. Грався, звісно, на боці фашистів. І хоч воюють там війска союзників (під прапором США), а не совєти, з німецькими солдатами, все одно приємно було встати на біг ворогів Радянського Союзу, хай навіть віртуально.
День матері, що йшов одразу за Днем Перемоги, «провтикав», як остання паскуда. І відбувається це не вперше. І хоч з самого ранку мене забрали у справах — перекладати «сєктанського» проповідника десь у сільських церквах, і часу на те, щоб подзвонити, не дуже було, все одно не годиться забувати привітати матір і тещу.
Отака жисть.
Публікації
1 коментар:
Раджу скористатися Google календарем. Підключити всілякі свята і налаштувати нагадування на бамбілу. Дуже зручно. Правда там зараз зробили, що список публічних календарів залежать від мови інтерфейсу, так що христ. свята треба шукати в рос. чи англ. мові.
Дописати коментар