Потім відшукався файлик ~/.kde/share/apps/kget/transfers.kgt. В ньому список закачок і їх стан. Для кожної закачки зазначене джерело і призначення. Чудово. Тепер при запуску юзеракшена перевіряємо, чи є цей файл, резервуємо, якщо є, парсимо у порожній файл за таким іменем передані з Крусейдера повні шляхи звідки і куди, запускаємо КГет і аттапиріваємся.
Але що робити , якщо КГет вже запущено? Перевіряємо, чи є, вбиваємо і перезапускаємо.
А якщо запущено в результаті роботи самого юзер-екшена, і копіювання чи переніс файлів ще не закінчився.
Тоді треба перевірити, чи можна точно вияснити походження процесу, і чим він був запущений. Якщо був запущений крусейдером, то вбиваємо, але файл списку не резервуємо, і дані парсимо не у порожній файл, а у кінець цього, що є. Точно, так буде добре. А як перевірити, що було материнським процесом. Знов до ман-пейджу. Це буде завдання додому.
І хоч ці намагання щось зробити виглядали би смішними для людини, яка дійсно щось у тому шурупає, мені то байдуже. Для мене це як малювання акварелями просто для задоволення, чи як бринчання на інструменті, коли раптом напливе настрій.
Ой, а КГет же не качає цілі директорії, і структуру не зберігає, лише окремі файли... Треба буде подумати, але це дуже недобре...
2 коментарі:
а якшо кгет в процесі копіювання, то що тоже лупать будеш? чи він докачає?
на то і кгет, що йому такі вєзсчі побоку.
Дописати коментар