Осана Укртелекому

Як і обіцяв, про досвід з Укртелекомом. У них доволі зручний сайт, на якому можна знайти купу цікавої інформації. Хоча реально цікавила мене не вся купа, наприклад, голосові смс на стаціонарні телефони мені ні до чого. А от підключення до тирнету якраз дуже до речі.

Зайшов, подивився. Цікавила мене їхня послуга "Ого". Як вже казав, спробував вказати номер райради, -- результат позитивний. Це добре. На сторінці вказано номер телефону служби підтримки. Набираю, але на гарну доброзичливу відповідь не сподіваюсь. Маю досвід. Колись налаштовував одному чуваку вдома мережу на декілька компів з підключенням до ADSL. Не розкурив, що до чого, знайшов на сайті номер, подзвонив. Хлопчина чемненько привітався: "Добрий дєнь, ви пазванілі в службу поддержкі пользоватєлєй услуги Єйдіесел компании Укртелеком. Чєм магу бить палєзєн?" Хвилин двадцять розповідав телепню, що у мене за проблема, намагаючись взнати, як її швидко вирішити. Телепень так само чемненько все вислухав, і кострубатою українською сказав, що зі мною зв'яжеться місцевий спеціаліст. І нафіг було мені розповідати йому в деталях про мої бідкання? З тим чуваком, кому я домашню мережу налаштовував, все вирішилось гарно і безболісно, і в кишені по закінченню справи лежали мої гроші, але неприємні спогади лишились.

Так от, без всякого очікування гарного результату набираю номер. Номер на 800, в межах України безкоштовно. Цього разу відповідає дівчина. Так само чемненько, тією самою завченою фразою: "Добрий дєнь, ви пазванілі в службу поддержкі пользоватєлєй услуги Єйдіесел компании Укртелеком. Чєм магу вам памочь?"
Я: "Добрий вечір. Я не знаю, чи точно ви мені зможете допомогти, але цікавить мене одна річ. Я думаю перебратись в містечко на півдні, і не в останню чергу рішення залежить від того, чи буде там інтернет"
Дівчина: "Скажіть мнє номер тєлєфона, з якого ви збираєтесь підключатись"
Я: "Золотко, ви знаєте, у місті тому я не був, і телефонів тамтешніх не знаю. Я ще не знайшов житла. Місто зветься Берислав, Херсонська область"
Дівчина: "Блокіратор на лінії буде?"
Я: "Ви мені скажіть, якщо є така можливість, чи багато у Бериславі спарених номерів"

Тут зробимо відступ, щоб оцінити безглуздість ситуації. Я, мов останній ламер, морочу бідній дівчині голову дурноватими практично беззмістовними питаннями. Мої шанси отримати хоч якусь відповідь, окрім поради зв'язатись з місцевою філією, практично збігли. Але дівчина мужньо приймає питання і говорить:
"Зачекайте хвилину"
Минає секунд сорок.
Дівчина: "Ви знаєте, прошлою осінню в Бериславі установили нову цифрову АТС, зараз номерів з блокіраторами не должно бути. У вас є всі шанси встановити качєствєнне підключення до інтернету"
Я: "Але я так розумію, що в містечку не буде спеціалістів, які б, при потребі, налагодили зв'язок? На скільки дорожче буде коштувати виклик спеціалістів з обласного центру?"
Дівчина: "Визов мобільної бригади не залежить від того, де находиця абонент. Розцінки за вказаними таріфами, тоість 120 грн"
Я: "Дорогесенька, я щиро Вам від усього серця вдячний за якісну допомогу. Чи можу я якимось чином віддячити Вам офіційно, щоб це посприяло, можливо, Вашому просуванню по службі?"
Дівчина: "Я передам нашому менеджменту Ваші побажання. Рада була допомогти"
Я: "Ні, ви не зовсім, певно, мене розумієте. Ви зробили значно більше, ніж просто відповіли на мої дурноваті питання. Ви відновили віру людини у адекватність супорту. Це одне вже варте особливої похвали! Вам зачьот! Крім того, Ви покращили мені настрій на цілий вечір, а це теж не так собі!"
Дівчина: "Дякую за добрі слова! Я рада, що ви до нас подзвонили!" У голосі чути доброзичливу посмішку.

Вперше за багато років спілкування зі службою підтримки викликало прилив позитивних емоцій. Що сказати? Бажаю усіляких гараздів небайдужому супортеру! Так тримати, Укртелеком! Може, будуть з вас люди.